Безтурботні часи Безтурботні часи: Нонстоп Я грала жаб’ячу пісню
7.799/10 користувачів
Ічіджьо Хотару з батьками переїжджає з Токіо до сільської глибинки. З цього починається нове життя дівчинки, якій ще треба буде усвідомити, що глибинка може бути настільки глибокою, що в школі вчиться всього п’ятеро дітей, які, будучі різного віку, вчаться в одному класі; що автобус до школи може їздити раз на дві години, а домівку можна не замикати на ключ.